b_200_150_16777215_00_images_250x187-images-stories-00011.jpg   В цій статті хочемо відтворити образ великого лікаря Валерія Миколайовича Набойченка, який є дуже відомий як спеціаліст у багатьох медичних ділянках, а особливо мануалогії (мануальній терапії та вісцеральній хіропрактиці), яку останніх тридцять років академік мануалогії Набойченко провадить в Києві. В основу служіння Валерія Миколайовича входить навчання пацієнтів жити християнським життям.

 

   Як християнин п.Валерій відвідує православну церкву та перебуває в тісній дружбі з католицькою церквою. Шлях Валерія Миколайовича до такого високого духовного та лікарського рівня був не легкий. Валерій Миколайович закінчивши Санкпетербургський мед. інститут і ставши терапевтом інфекціоністом, пізніше травматологом зробив ще дві карєри: дослужився до звання полковника та осягнув майстра спорту і заслуженого тренера УССР по боксу був заступником міністра, належав до суддів які судили олімпійські ігри 80-х років. Але Господь зустрівся з Валерієм Миколайовичем під час його п’яти невиліковних недуг та у тюрмі, куди Набойченка заприторив Андропов (перший секретар ЦКПРСССР) за ніщо. Саме там Валерій, як невинна та заслужена людина багато аналізував і молився, переживав серцем. Господь смирив полковника коли в нього цей титул несправедливо забрали (у 2005 р. Валерію Миколайовичу повернули звання полковника як репресованому); чесну порядну людину поселили разом з криміналітетом – в’язнями хворими на відкриту форму туберкульозу та інші недуги. Після ув’язнення Валерій Миколайович проживає в Китаї і стає одним із здібних учнів знаменитого професора Хуке Вейна. Пізніше продовжує підвищення своєї кваліфікації в Московському медцентрі «Предтеча» під керівництвом професора Огулова удосконалюючи знання: як можна професійно діагнозувати та лікувати людину руками надавлюючи на різні зони та органи (вісцеральна хіропрактика). Захистивши титул академіка В.М. Набойченко повертається до України. Його другом і вчителем стає український геній-костоправ Микола Андрійович Кас’ян. Валерій Набойченко починає працювати над собою на духовному та тілесному рівнях. Бо як каже сам Валерій Миколайович: «Лікар, який не вилікував себе самого – неможе і немає морального права братися за лікування пацієнтів». І досягає результатів: стає щирим християнином, який живе тижневими Сповідями та Святими Причастями, має за духівника о.Федора Шеремету настоятеля Свято-Кирилівської церкви в м.Києві. Практикує піст, читання Святого Письма та творів Святих Отців; очищує свій організм зберігає правильні режими і стає повністю здоровим – лікарем який вилікував себе самого із п’яти важкої форми невиліковних недуг. З цілого серця академік Набойченко протягом останніх 30-ти років лікування людей старається пояснити людині істинні причини її хворіб. Зкеровує до церкви, відвертає від непотрібних і небезпечних операцій та вживання згубних ліків, заохочуючи любити дане Богом життя. За цей період Валерій Миколайович пише багато книг для лікарів і пацієнтів, наукових статтей, проводить конференції і майстер класи. Його пацієнти є так як духовні особи (єпископи, священники, монахи, монахині, семінаристи), так і миряни (відомі чемпіони світу та відомі кіноактори). Особливо хочеться згадати реабілітації пацієнтів, які після автокатастроф могли перебувати покілька місяців в комі: пройти нейрохірургію і травматологію та як беспорадні і бесвідомості опинилися в дома де родина їх заживо хоронила, але Валерій Миколайович створивши правильні системи реабілітації та задіюючи своїх учнів яких у Валерія Миколайовича є дуже багато, повертав їх до повноцінного життя: дружинам чоловіків, дітям батьків, без єдиної таблетки – тільки серцем сповненим любов’ю і розумом сповненим величезного знання та досвіду – лікуючи Ісусовими руками, бо інакше руки професора Набойченка не можна назвати.

 «Руки Ісуса»

Руки Ісуса

Ізціляють зболіле,

Долоні Христа

Пальпують завмерле,

Оживляють знова -

Воскрешають життя!

Руки Ісуса

Випрямляють зігнуте,

Руки Спасителя

Рівняють звихнуте.

Руки Ісуса

Рятують зкалічане,

Руки Набойченка

Божого Лікаря

Руки Ісуса

Відкривають всю істину,

Що тіло й душа

Є цінністю вічною.

Руки Ісуса

Вруках безкорисливих,

В них любов непорочна

Що торкає знедолених.

Руки Ісуса

Променіють наукою

У Валерія лікаря

Зі святим Лукою.

    Людина розвинула таку цивілізацію в якій вона стає щораз менш спосібною берегти своє життя та життя своїх ближніх. Коли ми зустрічаємося з справжнім лікарем то нас може здивувати що Валерій Миколайович з болем звертає нашу увагу на те як ми живемо стараючись перейнятися нашим життям як своїм. Пригадую собі. Як одного разу дав телефон академіка одній жінці, якої чоловік вже девять років лежить, а на його хребті два хребці спаяні металевою пластиною. Валерій Миколайович уважно вислухавши цю жінку у відповідь просто гірко заплакав. Що відповів вам лікар? Спитав я жіночку, а вона зніяковіло сказала: «Нічого, просто плакав». Ось бачите цей плач і був найкращою відповідю, порадою, та рецептом – це означало, що треба співстраждати з ним.

«Жити чиїмсь життям»

До життя ми покликані,

Щоб його хоронить!

І боротися в долі цій,

Щоб любов роздавать!

До життя нас призвав Господь,

Щоби з ближніми жить!

Проникатися в їхню біль,

Як свою пережить!

До життя ми покликані,

І до вічного вибрані –

Лиш тоді, лиш тоді,

Як земне ми шануємо,

В милосерді й добрі.

До життя надиха Господь,

Оцим свідченням лікаря,

Що Набойченком-воїном,

Мужнім й люблячим ангелом,

Терпеливим і болісним,

Крізь байдужість смертельную,

Та оспалість пекольную,

Світить всім нам життям.

   Діагностика проведена Валерієм Миколайовичем Набойченком є дуже детальна і об’єктивна: людина може завчасу довідатися яка причина її гіпертонічних криз, що робити щоби холіцестит (запалення ховчного міхура) не прогресував і не перейшов у панкреатит (захворювання підшлункової); багатьом діточкам виписують окуляри, а це їм не потрібно і тільки шкодить бо відвідавши нашого великого лікаря, який покаже вправи на очні м’язи батьки забезпечать дітям добрий зір. Пальпація живота (живот – зі слов. життя) відкриває стан кишечника, в якому відбуваються різні недуги гастріт, гастродуоденіт, виразка, зашлакованість каловими каменями, - це все впливає на королеву організму печінку, імунітет та кров. Від стану кишечника залежить винекнення онкозахворювання, як стверджують англійські вчені: з двох тисяч випадків хворих на рак 1999 через кишечник. Діагностика та корекція хребта взагалі впливає на здоровя цілої людини, бо із хребта та спинного мозку розходяться інервації в усі органи людини. Вміння діагнозувати по шкірі (дермограма) має величезне значення для становлення діагнозу про стан внутрішніх органів: якщо в людині темні кола попід очі, то це проблема з печінкою і жовчним; а якщо жовтизна довкола рота то забитий кишечник; якщо на правій лопатці є якіть висипки чи почервоніння – це  проблема з печінкою, а очищення печінки без очищення кишечника неможливе. Люди жаліються на біль голови та мушки в очах – це защімлена артерія вертебраліс, яка постачає кров до мозку через шийний відділ, який треба мануальним методом розблокувати. Буває так, що людині німіють руки – це третій і четвертий шийний хребець. Трапляється що нас ніби турбує серце, а це защімлення в грудному відділі хребта де ділянка серця; людина п’є небезпечні і непотрібні лікарства, а їй потрібна п’ятисекундна ротація грудного відділу хребта. Якщо людина падала і через якийсь час їй віднімає ноги, то це може бути загнутий куприк який треба ручним методом вміти розігнути. Найчастіше люди жаліються на хребтові грижі: великою неправдою є термін вправляння дисків хребтових гриж. Ще більною трагедією є операція на хребтові грижі. Отже, грижі не вправляються, не лікуються, вбільшості випадків не оперуються – грижі обезболюються за допомогою декількох мануальних маніпуляцій за школами: швейцарського професора Карла Левіта, Китайського Хуке Вейна та Українського Набойченка. Людина може жити з обезболеними грижами хребта все життя. Якщо в людини є зміщенний шлунок то його можна поставити руками на місце. Високий тиск можна збивати масажем на 10-15 позначок потираючи рукою за годинниковою стрілкою сонячне сплетіння. Харчування має дуже величезне значення: «Хай твоїм лікарством буде твоя їжа» Гіпократ. «Кожний лікар перш ніж почати діагностику пацієнта має запитати його: коли він останній раз сповідався і причащався? бо тільки тоді діагностика та лікування будуть благом для духа душі і тіла даної людини» В.М.Набойченко. Завдяки життю, науковій праці, та лікарській практиці Валерія Миколайовича – світова медицина повернулася до правильної концепції людини складеної з духа душі і тіла!

«Відкрита душа»

Відкрита душа,

Мов Небо відкрите,

Що всіх обійма,

І хоче зігріти,

Бо всіх відчува,

Змогла співтерпіти,

Знова і знова,

Щоб біль пережити

Й у болі відкрити,

Велике велике,

Любовю палаюче,

Здатне світити -

Божественне серце,-

Постійно відкрите,

Відкрита душа-

До неба відкрита,

Що змогла вмістити

Сто тисяч поранених

Щоб погоїти

Бальзамом тепла

Й дала силу жити

Відкритістю серця

Сціляти й гоїти.

І нести надію

Та Бога славити,

Відкрита душа,

Що любить стражденно,

Постійно бажа -

Згорать безнастанно,

Вогнем милосердя,

Дарувать всім Христа,

Що сціляє людину,

Піднімає їз дна

Бідну душу загиблу,

Через душу Валерія,

Що покликаний Богом,

Що як син Миколая

В бою знову і знову

Наш Набойченко щедро

Творить Божую Волю!

Ієромонах Леонід Григоренко

Голова комісії душпастирства по охороні здоров’я

Луцького Екзархату УГКЦ

Додаткова інформація