Детальніше...Служіння о. Миколая Чарнецького на Волині розпочалося влітку 1924 року з нелегальної мандрівки за Сокальський кордон разом із о. Романом Бахталовським. Офіційною метою було відвідання місць, пов’язаних із життям та мучеництвом св. Йосафата. Однак була ще й інша мета цієї подорожі – наведення контактів із місцевим духовенством, аби потім розпочати місійну діяльність на тих землях. Так редемптористи побували у люблінського єпископа Маріана Фульмана та сідлецького – Генріха Пшездецького. Вони обговорювали питання поширення унії, зважаючи на те, що до середини ХІХ ст. там проживали греко-католики. Далі монахи відвідали Володимир-Волинський і повернулися на Галичину. Коли у грудні того ж року о. Миколай надіслав вітальні листи з нагоди Різдва, в яких знову порушив питання служіння греко-католиків за Сокальським кордоном, то отримав таку відповідь: «Хрест спасає все, тому на цьому питанні треба поставити хрестик»1.

Детальніше...   У першій половині XIXст. значної шкоди суспільному престижу Православної церкви в Україні завдавав украй низький культурно-освітній рівень основної маси православного парафіяль­ного духовенства.

   Зазначимо, що ця проблема для Ро­сійської православної церкви залишалася актуальною й значно пізніше. Так, у звіті волинського губернатора за 1805 р. наго­лошувалося: «Вважаю... своїм обов’язком відзначити вкрай сумний факт переваги  іно­вірного духовенства над православним, що, без сумніву, не може не відбитися на зниженні авторитету пастирів Православ­ної церкви».[1;30.]

Додаткова інформація