Детальніше...   Коли церква відспівала 33-й псалом і завершили роздавати антидор, відбувається відпуст. Можна роздавати антидор і наприкінці Літургії.
   Здебільшого, на заамвонній молитві диякон стоїть праворуч і вказує своїм орарем на ікону Спасителя на іконостасі. По закінченні заамвонної молитви священик входить у царські двері і повертається відразу до проскомидійника, де звершувалась перша частина літургії, Проскомидія, і де тепер перебувають Євхаристійні Дари.
   Ієрей промовляє молитву на споживання Святих Дарів: «Сповнення закону і пророків Сам єси, Христе Боже наш. Ти, що сповнив увесь Отчий задум, сповни радости й веселости серця наші завжди, нині і повсякчас, і на віки вічні. Амінь».
Ця молитва вказує на те, що сповнилося відкуплення і спасіння людського роду в Ісусі Христі, виконання в Ньому всього закону і всіх пророцтв.

Детальніше...   Коли вірні відповіли священикові: «Амінь», – він робить наступний виголос: «В мирі вийдім».
   Цим священик повідомляє вірних, що Літургія підійшла до свого логічного завершення. Люди, які вийдуть з Божественної Літургії, що є прообразом Царства Божого, мають тепер нести Христа у світ, проповідуючи Його словом і життям: «Ісус же приступив і промовив до них: «Дана мені всяка влада на небі й на землі. Ідіть, отже, і зробіть учнями всі народи: христячи їх в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа; навчаючи їх берегти все, що я вам заповідав. Отож Я з вами по всі дні аж до кінця віку» (Мт. 28,18 – 20).

Детальніше...   Диякон під час Причастя тримає тарілочку-дискос, щоб бува не впали Святі Дари, але також може і причащати людей, якщо є потреба допомогти ієреєві. Після того, як священик всіх бажаючих запричащав, він повертається у святилище зі Святими Дарами і дияконом.
   Відтак ієрей мовить потиху: «Оце діткнулося уст ваших, і відійме беззаконня ваші, і гріхи ваші очистить», хоча цього і не вказано в правилах, але це вже суто українська традиція. Ці слова мовив Серафим, коли торкнувся уст Ісаї (Ісая 6, 6-7).
   Священик бере Святі Дари в чаші і хрестовино благословить ними людей, виголошуючи: «Спаси, Боже, людей твоїх і благослови спадкоємство Твоє». Ці слова, що вимовив ієрей, благословляючи людей Святим Тілом і Кров’ю Христовою, мовив свого часу цар Давид (Пс. 28, 9), молячись за свій народ; подібно чинить і священик, благаючи Бога за вірних, яких Христос придбав своїм Тілом і Кров’ю.

Детальніше...    Служителі причащаються Тілом Христовим, що тримають у своїх руках, зі страхом і обережністю.
Це справді таїнство, що священик тримає у своїх руках цілого Бога, який тримає в бутті все сотворіння. Після того, як запричастився Тілом Христовим, ієрей, поклонившись, бере обома руками з покрівцем святу чашу і причащається святої Крові Христової, мовивши: «Чесної і святої Крови Господа, і Бога, і Спаса нашого Ісуса Христа причащаюся я, слуга Божий, ієрей (ім’я), на відпущення гріхів моїх і на життя вічне. Амінь».

Детальніше...   Коли люди на слова священика відповіли «Єдин свят, єдин Господь, Ісус Христос, на славу Бога Отця. Амінь», то далі продовжують співати причасний, – вони є дня тижня чи святого. Причасний – це піснеспів в одну стрічку, співається під час причастя священнослужителів. Коли починають співати причасний, то диякон входить у святилище і стає праворуч священика або єпископа і мовить: «Роздроби, Владико, Святий Хліб».
   Священик, або сам Архиєрей, якщо присутній, роздробляє Агнець на чотири частини з увагою й благоговінням і мовить: «Роздроблюється і розділюється Агнець Божий, роздроблюваний і нероздільний, що його завжди їдять і ніколи не з’їдають, але причасників він освячує».

Додаткова інформація