b_200_150_16777215_00_images_image46071024image.jpgЯК ПОТРІБНО СПОВІДАТИСЯ

 

Сповідь - це ключ до Небесного Царства і певний шлях до вічного життя. Тож сповідаймося часто, щоб мир Божий завжди перебував із нами!

   Нам необхідно часто сповідатися, бо всі ми - грішники і тому потребуємо духовних ліків на душевні рани, а ними є Боже милосердя, яке виливається на наші зболені душі через святу Тайну Покаяння.

   Через часту сповідь у душі збільшується освячуюча ласка Божа яка додає нам сили для боротьби "проти духів злоби". Сповідь допомагає нам краще пізнати злобу гріха, додає нам огиди до нього, як до джерела всякого лиха. Сповідь стає сильною охороною проти гріха.

   Саме через добру сповідь і через повернення Святого Духа наша душа відроджується до Божого життя, бо в ньому ми стаємо знову дітьми Божими. Через гідну сповідь Господь Бог повертає нам також усі наші заслуги і скарби на небі (Мт. 6, 19-21), які ми втрачаємо через смертний гріх.

   Перед сповіддю треба примиритися з усіма, прощаючи і просячи пробачення. Господь сказав: «Якщо не будете прощати людям гріха їхнього, то й Отець ваш не простить вам гріхів ваших» (Мф. 6:15).

 

Приготування до сповіді

   Що треба зробити, щоб наша сповідь була добра?

   1. Зробити іспит совісти;

   2. Збудити в собі жаль за гріхи;

   3. Постановити поправитися;

   4 Визнати гріхи перед священиком у сповіді;

   5. Відбути покуту, яку завдав сповідник.

 

   Як робимо іспит совісти?

 

   У молитві до Святого Духа «Царю Небесний…» просимо за добре проведення іспиту совісти і за ласку доброї сповіді.

   Опісля пригадуємо собі: коли ми відбули останню важну сповідь, чи не забули якого гріха і чи відбули задану покуту.

   Потім переходимо по черзі Заповіді Божі і церковні та різні роди гріхів, і застановляємося, чи ми не провинилися проти котроїсь заповіді словом, ділом, думкою, або залишенням доброго діла. При тяжких гріхах треба пригадати собі їх число, а якщо це неможливе, тоді бодай приблизно, як часто на тиждень, на місяць, на рік ми їх допускалися. До того ж треба собі пригадати обставини, час, місце, ціль, а також особи й середовище, серед якого ми гріх учинили, бо бувають такі обставини, що зміняють рід гріха, або з легкого роблять гріх тяжкий.

   Коли ми пригадали собі всі гріхи, тоді збуджуємо в душі щирий жаль за них і постанову поправи, а відтак можемо вже приступити до сповіді.

  Чи іспит совісти робимо тільки перед сповіддю?

   Добрий християнин робить іспит совісти щовечора, поки піде на спочинок, бо кожної хвилини треба бути готовим на смерть. Такий вечірній іспит совісти показує нам правдивий образ нашої душі і справжню нашу вартість перед Богом.

   Що значить жалувати за гріхи?

   Жалувати за гріхи значить збудити в душі біль (не тільки казати словами), що ми Бога зневажили, і відчути обридження до своїх гріхів. Досконалий жаль походить з любови до Бога, що Його ми зневажали, і до Ісуса Христа, якого своїм гріхом ми розпинаємо, як каже се. Павло. Жаль, однак, є недосконалий, коли жаліємо тільки тому, що ми через гріх втратили небо, а заслужили собі на пекло.

   Чи сповідь є важна, якщо ми навмисна затаїли тяжкий гріх?

   Така сповідь є неважна, і через неї допускаємося нового, дуже тяжкого гріха: святотатства.

   Що робимо, коли ми забули визнати тяжкий гріх на сповіді?

   У такім випадку сповідь є важна, і ми не маємо обов’язку її другий раз повторяти. Вистачає, як ми той гріх визнаємо на нашій наступній сповіді.

 

Взірець доброї сповіді

 

   Молитва до Святого Духа

   Царю небесний, Утішителю, Душе істини, що всюди єси і все наповняєш, скарбе дібр  життя подателю, прийди, і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни, і спаси, благий, душі наші.

   Молитви перед обрахунком совісти

   Вселаскавий і преблагий Господи! Ти не хочеш смерти грішника, але хочеш, щоб він навернувся до тебе і жив. Ти завжди готовий простити грішникові і прийняти його розкаяного до своєї ласки. І я, грішний (грішна), хочу відкрити перед тобою своє серце.

   Як блудний син, обтяжений всякими гріхами, приходжу покірно і з повним жалем до найліпшого Отця, і прошу:

   “Отче, милостивий будь мені, грішному (грішній). Я згрішив, Господи, перед тобою, і не гідний (гідна) зватися сином твоїм (дочкою твоєю). Согрішив (согрішила) я, Господи, прийми мене, що каюся”.

   Подай мені, Господи, свою ласку, просвіти мій розум, щоб я бачив (бачила) мої гріхи; розбуди в серці правдивий жаль і допоможи мені щиро висповідатися.

   Духу Святий, пошли мені благодать з висот і просвіти мій розум, щоб я всі мої гріхи спізнав (спізнала). Поруш моє серце, щоб я щиро жалував (жалувала) за них і укріпи мою волю, щоб я своє життя направив (направила) і одиноко тобі, Богу небесному, служив (служила).

   Пресвятая Богородице, змилосердися надо мною і випроси мені правдиве розкаяння.

   Іспит совісти

   Пригадую собі, коли я останній раз сповідався (сповідалася) і чи не затаїв (затаїла) якогось гріха. Котрий гріх затаїв і скільки разів? При кожнім тяжкім грісі пригадую собі, скільки разів я допустився його.

   1-ша божа заповідь: Нехай не буде в тебе чужих богів

   Чи сумнівався (сумнівалася) в правдах віри і такі сумніви творив перед кимсь іншим? Стидався відверто визнавати свою віру? Мовчав, коли хтось говорив проти Церкви і віри? Занедбував молитви? Як поводився під час богослуження? Належав до атеїстичних організацій? Звертався до ворожок? Сам займався ворожінням, магічними діями? Вірив у силу пороблення і безсилість Бога? Захоплювався чимось чи кимось, підносячи до рівня Бога? Не віддавав перевагу Божим справам, більше клопотався про людське?

   2-га божа заповідь: Не взивай намарне імені Бога

   Чи вимовляв без пошани ім’я Бога або святих? Кляв? Насміхався з релігійних обрядів? Вживав святих слів до жартів? Присягав криво? Не шанував, нищив священні, церковні речі?

   3-тя божа заповідь: Памятай день святий святкувати

   Чи опускав Службу Божу в неділі і свята? Як часто? Працював тяжко в неділі або свята без конечної потреби? Занедбував краще пізнати правди християнської віри?

   4-та божа заповідь: Шануй батька твого і матір твою

   Чи зневажав своїх батьків, родичів, учителів та настоятелів, смутив їх, був їм неслухняний, невдячний? Бажав їм злого, говорив зле про них, чинив їм кривду?

   5-та божа заповідь: Не вбивай

   Чи вдіяв комусь шкоду в здоров’ю, брав участь у бійці, розбуджував ненависть, бажав комусь зла, проклинав, був мстивий? Чи спокушав когось, намовляв до гріха? Уживав наркотики або давав їх комусь? Вкоїла аборт або причинився до нього порадою, дозволом чи ділом? Доводив до нервових стресів себе чи інших?

   6-та і 9-та божі заповіді: Не чужолож;

   Не пожадай жінки ближнього твого

   Чи любувався в нечистих думках, оглядав непристойні малюнки, фото, відео? Говорив сороміцькі слова? Чи при дітях? Учинив безстидні діла, сам чи з кимось, і як часто? Приставав з безсоромними людьми? Читав неморальні книжки? Розбив комусь подружжя? Був у домі розпусти? Сумлінно сповняв свої подружні обов’язки? Чи дотримувався подружньої вірності у думках, поглядах, словах чи вчинках?

   7-ма і 10-та божі заповіді:

   Не кради; Не пожадай нічого, що є власністю твого ближнього

   Чи вкрав щось? Ошукав когось? Робив легкодушно борги, витрачав гроші на непотрібні речі? Грав в азартні ігри?  Марнував час? Заздрив комусь? Скривдив когось? Чи направив заподіяну шкоду, віддав позичену або знайдену річ, гроші? Вчинив якусь несправедливість? Привласнював чужу добру славу?

   8-ма божа заповідь: Не свідчи ложно на ближнього

   Чи говорив неправду, виявляв без потреби чужі хиби? Пліткував? Осуджував несправедливо? Обмовляв, брав участь у сплетні? Виявив чужу тайну, образив кого?

   Церковні заповіді

   Чи дотримувався посту? Опускав молитву? Пропустив великодню сповідь або Святе Причастя? Брав участь у гучних забавах у часі посту? Читав злі і пусті книжки, часописи; давав їх іншим читати?

   Головні гріхи

   Чи був гордий? Принижував інших? Радів з чиєїсь шкоди або нещастя? Був п’яний? Був лінивий? Був неуміркований у їжі?

   Жаль і постанова поправитися

   Господи, Ісусе Христе, Спасителю мій! Прости мені мої гріхи, У своїй безконечній доброті ти сказав, що не хочеш смерти грішника, але чекаєш, щоб він навернувся і жив. Ти, Милосердний, не хочеш моєї загибелі і кожним словом своєї божественної науки кличеш мене до спасення. Прийми ж моє щире каяття, бо з цілого серця жалую за свої гріхи і гиджуся ними.

   Боже, милостивий будь мені, грішному (грішній).

   Боже, очисти мої гріхи і помилуй мене.

   Без числа нагрішив (нагрішила) я, Господи, прости мені.

 

 

Сповідь

   Роблю знак хреста і вітаю отця сповідника словами:

   Слава Ісусу Христу!

   Останній раз сповідався(сповідалася) (тут кажу коли).Зневажив (зневажила)Бога такими гріхами...

   Вичисляю гріхи, так як я їх собі пригадав (пригадала) в іспиті совісти.

   Відтак кажу:

   Жалую з цілого серця, що, я своїми гріхами зневажив (зневажила) Бога.

   Священик подає мені науку і завдає покуту. Відтак подає мені розрішення, а я, хрестячись, молюся:

   Боже, милостивий будь мені, грішному (грішній).

   Боже, очисти мої гріхи і помилуй мене.

   Без числа нагрішив (нагрішила) я. Господи, прости мені.

   Коли священик уже дав розрішення, роблю знак хреста і, дякуючи, відходжу та відбуваю покуту.

 

 

 

 

Додаткова інформація